Серйозні захворювання можуть бути спричинені гельмінтами, які є причиною масового паразитарного захворювання людини – гельмінтозу.
Гельмінтози спричиняють широкий діапазон проявів: від безсимптомних до тяжких, що становлять загрозу для життя людини.
Відомо близько 300 видів гельмінтів, які можуть спричиняти захворювання в людини.
За даними ВООЗ, паразитарними хворобами у світі уражено понад 2,5 млрд осіб, причому на частку гельмінтозів припадає 99% усіх паразитів.
12 міфів про паразитів:
Міф № 1: Мене і моїх дітей це не стосується, ми завжди миємо руки перед їжею.
Ви – людина акуратна і своїх дітей з пелюшок привчаєте до правил особистої гігієни.
Миття рук перед їжею не може повністю захистити від паразитів!
Кожен третій житель планети заражений тим чи іншим паразитозом і поєднанням двох і більше видів черв’яків або найпростіших.
Варіантів заразитися гельмінтозами багато:
– Можна купити на базарі в бабусі петрушку чи кріп і отримати зараження глистами тварин.
– Можна випити куплений у супермаркеті свіжовичавлений апельсиновий сік і теж отримати порцію.
– Можна перекусити в недорогій забігайлівці, де мухи не така вже й велика рідкість, а можна відвідати дорогий елітний ресторан, де новий кухар ненавмисно переплутав дошки для оброблення риби, м’яса і хліба.
– Можна випадково сьорбнути обсіменену яйцями гельмінтів або цистами найпростіших воду як у міській річці, так і в дорогому аквапарку.
– Можна, і не заковтуючи воду, “заробити” паразитоз, купаючись у водоймі, контактним шляхом.
Висновок: ніхто на 100% не може бути застрахований від зараження тим чи іншим видом паразитозу.
Міф № 2: Якщо щорічно здавати в поліклініці (садочку, школі) аналіз на яйця глист і отримувати негативний результат – це точне підтвердження того, що “ніяких глистів немає”.
Можна діагностувати 2-3 види гельмінтозу.
У світі налічується понад 150 видів гельмінтів, у нашій країні поширені приблизно 15-20 видів.
Достовірність аналізів невелика (наприклад, кал треба дивитися теплим).
Більш точними можна вважати знаходження специфічного титру антитіл у крові, але цей аналіз також нереально зробити на всі відомі гельмінтози (дорого і рідко).
Є ознаки гельмінтозів:
Це хронічна інтоксикація (блідість шкіри, стомлюваність, дратівливість, збільшення лімфатичних вузлів, часті ГРВІ), і будь-які хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, і скарги на болі в животі (особливо переймоподібні), і скарги на нудоту, і нерегулярне випорожнення, будь-які алергійні прояви та захворювання, шкірні прояви, і еозинофілія в крові. Усі ці ознаки не є повністю достовірними, але мають насторожити.
Висновок: наявність негативних аналізів не є гарантією відсутності паразитів.
Міф № 3: Починати програму оздоровлення треба з приймання вітамінів і мікроелементів.
Спочатку треба очистити свій організм від паразитів, а вже потім усувають дефіцит.
Існує ризик, що вітаміни та мікроелементи ви даєте не тільки собі, а й своїм паразитам.
Висновок: програму оздоровлення починати з грамотно підібраного протигельмінтного чищення.
Міф №4: Людина з паразитозом завжди худа і бліда.
Це залежить від індивідуальних особливостей, рівня імунітету, особливостей обміну речовин людини, від тривалості захворювання, ступеня зараження, виду паразитів і багатьох інших чинників.
Людина, уражена паразитами, цілком може бути рожевощокою і мати 20-30 зайвих кілограмів.
Висновок: за зовнішнім виглядом не можна судити про наявність паразитів.
Міф № 5: Якщо не болить живіт – гельмінтів немає.
Найпростіші та гельмінти можуть мешкати у всіх середовищах організму, а не тільки в кишечнику. Вони проявляються не специфічними ознаками інтоксикації, адже паразити живуть, іноді гинуть, виділяють токсини, постійно отруюючи організм.
Із неспецифічних ознак паразитозів відзначимо: головні болі та болі в суглобах, схильність до частих застудних захворювань, збільшення лімфовузлів, підвищену дратівливість, стомлюваність, висипання на шкірі.
Паразитози часто ховаються під масками інших захворювань.
Хворий на паразитоз може довго ходити від фахівця до фахівця, “збагачуючи” свою картку новими діагнозами: від гастритів, дуоденітів, холециститів та інших “ітів” до алергічних і неврологічних захворювань.
Діагнози будуть правильними, тільки вони можуть бути наслідком паразитозу
Висновок: біль у животі не є єдиною ознакою паразитозів і живіт за гельмінтозу може взагалі не боліти.
Міф № 6: Скрип зубами ночами – найвірніша ознака гельмінтозу.
Скрип зубами ночами – ознака підвищеної збудливості центральної нервової системи. Продукти життєдіяльності паразитів чинять нейротоксичну дію.
Це пояснює підвищену стомлюваність, дратівливість та інші ознаки підвищення збудливості центральної нервової системи, зокрема й скрип зубами.
Висновок: скрип зубами може супроводжувати паразитози, але не є абсолютним підтвердженням цього діагнозу.
Міф № 7: Гельмінтози – виключно дитяча проблема.
Діти справді хворіють на паразитози частіше, ніж дорослі.
Одна з причин: фізіологічна потреба малюків усе тягнути до рота.
Любов багатьох Мам “вигулювати” дітей у пісочницях варто переглянути (вчора в пісочницю кішка в туалет сходила, а сьогодні малюк радісно обсипає себе і своїх друзів цим піском, який потрапляє до рота, носа, очей і т.д.).
У деяких країнах це питання вирішується просто, там пісочниць взагалі немає.
Любов до домашніх і до дворових тварин.
Проявляється поцілунками, також може призводити до зараження дітей.
Малюки частіше, ніж дорослі, заражаються у водоймах і аквапарках, оскільки вони тільки вчаться плавати і заковтують при цьому воду.
Великий ризик заразитися у маленьких дітей з’являється, коли вони йдуть до дитячого садка (спільні іграшки), у старших – у поїздках, подорожах, походах.
Мама дає своїй дитині на вулиці щойно куплений банан, і дитина починає відривати його шкірку зубами (у цьому разі не тільки “свої, доморощені” глисти, а й “іноземні, заморські” можуть потрапити в організм дитини).
У шкільній їдальні: продавець бере гроші й одразу ж цими руками подає булочку дитині (скільки всього може бути на грошах, складно переоцінити!).
Висновок: Паразити частіше вражають дітей, але вік для них не перешкода.Людина може заразитися в будь-якому віці, а може заразитися в дитинстві, а потім хворіти десятиліттями.
Міф № 8: Овочі та фрукти зі свого городу чи саду “чисті”.
Садівники-аматори вперто забувають, що вода для поливу зі шланга йде прямо з найближчої річки, що між грядками бігають не тільки кішки і собаки, а й гризуни.
Добра мама чи бабуся дають перше яблучко або грушу дитині прямо в саду, навіть не подумавши його помити.
На ринку щедро пропонують спробувати полуницю.
Висновок: перед вживанням овочі та фрукти треба обов’язково ретельно мити, незалежно від того, зібрані вони на полях чи у своєму саду.
Міф №9: Домашні кішки і собаки “чисті”, від них нічим заразитися не можна.
Домашні собаки і кішки переносять безліч паразитозів.
Вони можуть чисто механічно переносити яйця гельмінтів на своїх лапах
Собаки і кішки можуть самі хворіти і бути джерелом зараження.
Батьки знаходять смішним і милим факт поїдання 2-3-річним малюком собачої їжі прямо з миски і приходять у захват, коли їхнє чадо цілує собаку, а та його у відповідь вилизує.
Такі сюжети навіть показують по телевізору в гумористичних передачах, і в рейтингах вони посідають перші місця.
Нічого поганого в любові до кішок, собак, а також птахів та інших вихованців немає.
Просто треба дотримуватися запобіжних заходів, а також періодично проводити їм антигельмінтну терапію.
Висновок: любов до домашніх тварин повинна мати межі, зокрема й гігієнічні.
Міф №10: Кип’ячена вода – мертва, а некип’ячена (з крана або колодязя) – жива.
Там можуть бути яйця і цисти паразитів. І не завжди фільтрування та хлорування води може захистити людину від зараження.
Висновок: воду для пиття треба кип’ятити.
У багатьох європейських країнах не прийнято воду використовувати як джерело мікроелементів, а мікроелементи, як і вітаміни, вживаються окремо, у вигляді вітамінно-мінеральних комплексів.
Міф №11: Гаряче сирим не буває.
Недосмажений шашлик важчий, і тому його вигідніше продавати.
Для когось з’їсти м’ясо з кров’ю – ознака вишуканості та високого темпераменту, а замовити в ресторані страву із сирого м’яса чи риби – просто ознака приналежності вже якщо не до вищого світу, то, принаймні, десь близько того.
Не варто цього робити, адже ризик заразитися паразитозами дуже великий.
Звичку деяких господинь куштувати сирий фарш залишимо просто без коментарів.
Висновок: гаряче буває не тільки сирим, а й небезпечним.
Міф №12: Те, що лежить на землі менше 10 секунд, впавшим не вважається.
На підлозі або на землі є джерело будь-якої “зарази” – то яка різниця, скільки часу пролежала ваша їжа в цьому місці?
Навіть пустушку мама швидко піднімає з асфальту і дає своєму малюкові.
Апельсин, що впав на підлогу під ноги службовки, одразу ж відправлено в соковижималку.
Висновок: Усе, що впало, має бути вимито!
