Що потрібно для підтримки шлунково-кишкового тракту?
У момент народження шлунково-кишковий тракт дитини практично стерильний: у ньому ще немає ні залишків їжі, ні рідини, ні мільярдів бактерій (одноклітинних мікроорганізмів), життєдіяльність, розмноження та “рання” смерть яких забезпечує людський організм усім, чим заманеться: від супер-імунітету до вітамінів групи B і випорожнення без закрепів.
Через два-три дні після народження дитини орди (мільярди мільярдів) бактерій, привнесені з молоком матері (не з формулою), “захоплюють” тепле, привітне середовище маленького стерильного кишківника і розмножуються з неймовірною швидкістю… Цій дитині пощастило.
Стан, коли в кишківнику немає необхідних симбіотичних (дружньо співмешканців) бактерій, називається дисбактеріоз (від грец. dys..., лат. dis… – розлад, утруднення).
Дисбактеріоз визначається функціональним аналізом калу або (не менш надійно) опитуванням пацієнта. Основні симптоми дисбактеріозу – закрепи, проноси, гази, нетравлення, спучування кишківника, хронічна втома, дріжджові піхвові інфекції (yeast infection), хронічні респіраторні захворювання, знижений імунітет та ціла низка симптомів недостатності вітамінів групи В і вітаміну К, що відповідає за згортання крові та засвоєння мінералів кістками (попередження остеопорозу).
Цю хворобу, згідно зі словником, “…характеризує зміна видового складу та кількісних співвідношень нормальної мікрофлори органа (головним чином кишківника), що супроводжується розвитком нетипових для нього мікробів. Настає під впливом конкуруючих мікроорганізмів, антибіотиків, зміни харчування”.
На жаль, хвороба disbacteriosis (вона ж dysbacteriosis, disbiosis) відома вашому американському лікарю лише з чуток.
У США дисбактеріоз узагалі не входить (!!!) до списку “визнаних” хвороб, незважаючи на те, що, на думку експертів, більше ніж 90% населення земної кулі в тій чи іншій формі страждає від дисбактеріозу, особливо гостро – немовлята на формулі й ґрунтовно “заліковані” літні люди.
Та й як інакше:
- Антибіотики – головне “знаряддя” проти всіх без винятку бактеріальних інфекцій. Однак антибіотики починають свою роботу зі… стерилізації вашого шлунково-кишкового тракту – начебто ви наново народилися, тільки вже ні в кого взяти грудне молоко і материнські груди…
- “Молочна” формула з супермаркету замінила грудне молоко для абсолютної більшості немовлят. Неподобство дійшло до того, що нещодавно Surgeon General (Головний лікар США) оголосив пропагандистську “кампанію” про користь годування грудьми. Нарешті!
- Згідно з американською статистикою, 38% лікарів-педіатрів виписують антибіотики дітям не за показаннями, а на вимогу батьків, а в дорослих – узагалі антибактеріальна вакханалія: антибіотиками “лікується” все підряд – від безневинної подряпини, що потребує йоду, до грипу, який антибіотиками лише поглиблюється.
- Бактерій, вибачте за грубість, повно, як лайна у відхожій ямі. Їх не запатентуєш і не продаси за рецептом по $100 флакон. А те, що не може стати предметом прибутку, – не входить до кола інтересів фармацевтичної індустрії і, відповідно, не потрапило ні до Фармакопеї (державного реєстру лікарських препаратів), ні до підручників для студентів-медиків, ні до підручників для студентів-медиків, ні до предмета пропаганди (реклами), призначеної для фахівців і споживачів.
- Стиль і продукти харчування, рекомендовані “прогресивними фахівцями” на базі так званої Харчової піраміди (Food Choices Pyramid), ідентичні у своїй основі чашці Петрі для вирощування бактерій.
У фундаменті цієї “піраміди смерті” перебувають продукти, що несуть максимальний прибуток виробникам і максимальну шкоду здоров’ю через високий вміст вуглеводів (цукрів), клейковини (gluten), нерозчинної клітковини та дефіцит незамінних білків і жирів, – це злакові (хліб, булки, каші, локшина), фрукти та соки (особливо тропічні), овочі. Ці продукти, як живильне середовище в чашці Петрі, заохочують ріст патогенних і квазіпатогенних анаеробних бактерій у кишечнику.
Коли практично вся країна страждає від однієї хвороби, з точки зору епідеміологів, – це вже не хвороба, а стан. А раз стан, а не хвороба, значить не лікується.
Треба зазначити, не без частки цинізму, що такий стан справ надзвичайно прибутковий і для виробників, і для цілителів – хронічний дисбактеріоз в абсолютної більшості американців і, відповідно, поганий стан здоров’я ще більше спонукає їх покладатися на хибну Харчову піраміду та… на лікування супутніх хвороб… Усі при ділі, усім вигідно: і виробникам, і продавцям, і медичному сектору.
Хочете імунітет – “забруднюйте” кишечник!
Перше правило здорового кишківника і хорошого імунітету – усунення дисбактеріозу та підтримання шлунково-кишкової мікрофлори в оптимальному стані.
Неспецифічний захист організму здійснюється клітинами-фагоцитами, які “поглинають” віруси та бактерії. Здатність до фагоцитозу виявляють клітини крові та різних органів. Активізація цих клітин здійснюється, в основному, мікроорганізмами у вашому кишечнику.
Ось чому маленькі діти та домашні тварини підбирають і з’їдають кал (собаки, людини) – таким чином не обтяжена соціальними формальностями підсвідомість спрямовує їх до того ресурсу, якого бракує в їхньому організмі. На щастя (для цих дітей і собак), що у когось у США ще є “здоровий” (тобто багатий на бактерії) кал.
До речі, в Англії останнім часом так і лікують астму в дітей – батькам “прописують” відправляти дітей гратися в пісочниці й не мити руки. Як ви знаєте, крім дітей, прихильність до пісочниці, але вже як до “громадської” вбиральні, поділяють армії вуличних котів… Я не жартую. Погодьтеся, заради здоров’я дитини вибір між брудною пісочницею та астмою однозначний…
Хронічний розлад тонкого кишківника (enterit)
У початковому відділі кишківника (тонкій кишці) відбувається перетравлення харчових продуктів, тобто, розкладання їх на складові елементи, які потім всмоктуються в кров. Хронічний ентерит – запальне захворювання тонкого кишківника.
Серед безлічі причин ентериту ключовими є нетравлення через захворювання шлунка (хронічний гастрит) і недостатнє вироблення ферментів підшлунковою залозою (хронічний панкреатит), унаслідок чого до кишківника потрапляють погано оброблені ферментами харчові маси. Нерідко ентерит провокують кишкові інфекції, харчові отруєння, паразитарні захворювання, лікарські препарати, що змінюють кислотно-лужний баланс у кишечнику, порушення режиму харчування, незвична за складом їжа та алкогольні напої.
Під час загострення порушується перетравлення їжі в кишківнику, активізуються патогенні (анаеробні) мікроорганізми, прогресує дисбактеріоз кишківника, порушується всмоктування води, білків, жирів, вуглеводів, мінералів і вітамінів та змінюється швидкість проходження перетравленої їжі по кишківнику.
Оскільки перетравлення і всмоктування відбуваються в тонкому кишечнику – основними симптомами хронічного ентериту є неприємні відчуття в центрі живота (в ділянці пуповини), здуття живота, бурчання, випорожнення більш рідкої консистенції, іноді з неприємним запахом. Унаслідок порушення абсорбції поживних речовин часто відбувається різке, аж до виснаження, схуднення, зникають м’язи (muscle wasting), знижуються працездатність і рівень енергії.
Дуже часто гастрит, ентерит і коліт розвиваються по ланцюжку, починаючи з гастриту. Рекомендації щодо ліквідації ентериту ідентичні рекомендаціям і щодо гастриту (печія, нетравлення), і щодо коліту.
Целіакія (celiac disease, sprue)
Целіакія – рідкісне захворювання кишківника, зумовлене відсутністю або недостатністю ферментів, які розщеплюють у кишківнику глютен – клейковину, що міститься у злакових – пшениці, житі, ячмені, вівсі та виробах із них – хлібі, бубликах, локшині, кашах, крупах та інших.
Відходи неперетравленого глютену токсичні для слизової оболонки кишківника і викликають її запалення. Через рідкісність цього захворювання і симптоми, аналогічні ентериту, воно часто не діагностується.
Для хворих на целіакію характерні проноси після їжі, багатої на глютен, спучування кишківника, дискомфорт, загазованість та інші симптоми диспепсії. Найнебезпечніший із наслідків цієї хвороби – порушення всмоктування в кишечнику і, як наслідок, авітаміноз, демінералізація та виснаження хворого. Глютен відсутній у продуктах, на яких базується функціональний стиль харчування.
Цікаво зазначити, що целіакія частіше трапляється в осіб європейського походження, що ще раз підтверджує мою тезу: продукти зі злакових – основа нинішньої піраміди “здорового” харчування – протягом усієї еволюції не входили до дієти наших пращурів та є антагоністичними організмові людини.
Більшість захворювань кишечника – початкова форма целіакії. Не дивно, що практично всі пацієнти, які звертаються до мене зі шлунково-кишковими розладами, розпочинають свій день, часто за порадою лікаря, з бублика (bagel) або з вівсяної каші – двох продуктів із найвищим вмістом глютену.
Закрепи
Закрепи – тема, безсумнівно, не з приємних, але ліпше обговорювати форму, колір і запах випорожнень, ніж “лікуватися” від раку шлунка, кишківника й прямої кишки, або, поки гояться післяопераційні рани, носити під порожниною приймач для екскрементів, не кажучи вже про фізіологічний і психологічний дискомфорт від хронічних закрепів.
На жаль, ставлення американських гастроентерологів до закрепів можна охарактеризувати навіть не як
Харчування “без залишку” і дієтична клітковина
Давайте ще раз зупинимося на концепції харчування “без залишку”, яку найпростіше зрозуміти на прикладі немовляти, яке харчується виключно молоком матері. Попри відсутність будь-яких нерозчинних компонентів і клітковини в грудному молоці, у здорової дитини рясні м’які випорожнення один-два рази на день. До того ж, у цей період у дитини ще не розвинені м’язи живота, щоб видавлювати з себе відходи…
Так само, в ідеалі, має бути й у вас, якщо ви їсте продукти, які засвоюються без залишку. Ось чому в людей навіть під час лікувального голодування регулярні випорожнення (звісно, у здорових) – відсутність їжі не може суттєво вплинути на функціональність кишечнику, бо в нормальних випорожненнях міститься лише 10% залишків їжі!
У чому ж проблема з клітковиною?
Чому “експерти” і лікарі рекомендують харчування, багате на клітковину?
Чи допоможе вам клітковина позбутися закрепів? Чисто механічно, безсумнівно – так! Дозволю собі повторити, що харчова клітковина і препарати з клітковини, в повному розумінні слова, набивають кишки водоабсорбувальною масою, як фарш ковбасу, доки тиск згори не виштовхне вміст через той кінець, який нижче. Елементарна фізика.
На жаль, крім “видавлювання” екскрементів, постійна присутність клітковини у ваших кишках приносить чимало шкоди. Нерозчинна клітковина, целюлоза, стимулює рясне виділення шлункового соку і ферментів, тому що шлунково-кишковий тракт не терпить неперетравленої їжі. Безперервне перетравлення перевантажує травні залози, призводить до надмірної втрати мінералів, зневоднення і підвищеної кислотності.
Крім того, нерозчинна клітковина – ідеальне середовище для процвітання мільярдів патогенних бактерій, які потрапляють до кишківника з їжею.
Там де бактерії, там бродіння і гниття. Де бродіння, там гази й кислотність. Де кислотність – там погане засвоєння, ідеальне середовище для роз’їдання слизової оболонки кишківника, проходження в кров патогенів, утворення виразок, поліпів і злоякісних пухлин.
Французи та італійці – любителі поїсти досхочу, – знаючи ці згубні характеристики клітковини, століттями знімають шкірку з помідорів і перців, перед подачею на стіл. Це й дає їм змогу поглинати за обідом п’ять-шість страв без негативних наслідків для шлунка, кишківника, печінки й талії!
Консистенція (трохи щільніша), колір і запах випорожнень дитини на грудному молоці – надійний орієнтир. Якщо у вас такий самий, це означає, що ви чудово перетравлюєте їжу, вона засвоюється практично без залишку, і у вашому кишечнику достатньо симбіотичної мікрофлори. Звичайно, що ви старші, то важче домогтися таких ідеальних випорожнень, але навіть не зовсім “ідеальні” випорожнення набагато кращі за хронічні закрепи.
Проносні Найпростіше й найочевидніше розв’язання проблеми із закрепами – проносні ліки, які в надлишку продаються і за рецептом, і без нього.
Існує чотири основні види проносних засобів:
- Мінеральні солі, які збільшують об’єм води в товстому кишківнику та стимулюють дефекацію – сульфат магнію(magnesium sulfate, Epsom salts), гідроокис магнію(magnesium hydroxide), сульфат натрію(sodium sulfate, Glauber’s salt) і тартрат калію та натрію(potassium sodium tartrate, Rochelle salt or Seidlitz powder).
- Розм’якшувачі випорожнень. Для цього використовуються мінеральні олії або ліки, які розм’якшують випорожнення завдяки збільшенню в ньому об’єму води.
- Натуральні препарати з клітковини для збільшення об’єму випорожнень за рахунок їхніх водоабсорбувальних властивостей.
- Синтетичні та натуральні стимулюючі проносні. Ці препарати подразнюють стінки товстої кишки, штучно провокуючи ситуацію, аналогічну проносу, або посилюють моторику кишківника.
Можлива також комбінація двох або трьох препаратів з перерахованих вище груп, в основному стимуляторів і розм’якшувачів.
Потреба в проносних – індикатор хронічного дисбактеріозу (дефіциту бактерій) і порушеного травлення. Тривале застосування будь-яких проносних небажане через їхній руйнівний ефект на слизову оболонку тонкого й товстого кишківника, систематичне зневоднення, виведення з організму вітамінів і мінералів та звикання…
Найскладніше відновити нормальні випорожнення пацієнтам, які звикли до регулярного прийому проносних. Вони потрапляють у своєрідне замкнене коло: без проносних – немає випорожнень, з проносними – неможливо швидко і надійно “прищепити” мікрофлору в кишечнику. Залишається тільки запастися терпінням і поступово перетренувати організм, скориставшись рекомендаціями, викладеними в цьому розділі.
Перетренування товстого кишечника Після багатьох років хронічних закрепів атрофуються рецептори в товстій кишці, які стимулюють позиви.У цьому разі вам необхідне тривале перетренування.
Дотримуйтеся такого режиму:
- Одразу після сну випийте невеликими ковтками склянку теплої питної або перевареної води. Це ідеальний час для прийому Комплексів Посилення Моторики Кишківника. Також після вечері – оптимальний час прийому для комфортного походу до вбиральні вранці до сніданку.
- Зробіть невелику розминку або просто походіть по кімнаті. Якщо у вас немає позивів, скористайтеся однією або навіть двома гліцериновими свічками(Glycerin Suppositories Laxative, продаються в будь-якій аптеці). Або зробіть спеціальні вправи – зверніться до експерта за рекомендаціями. Вони відмінно і безпечно стимулюють дефекацію.
- Постарайтеся привчити себе користуватися туалетом в один і той самий час. Навіть якщо ви перебуваєте на роботі, ніколи не стримуйте позиви. Багато жінок і чоловіків, через гидливість, терплять до вечора. Цього не можна робити в жодному разі. В аптеках продаються дитячі гігієнічні мокрі серветки, а кришку унітазу, якщо не виявиться разових прокладок, завжди можна накрити туалетним папером або паперовими рушниками.
- Привчіть ваших дітей регулярно мати стілець перед тим, як йти до школи. Крім любові, турботи і ласки, це, мабуть, один із найбільших подарунків, який ви можете зробити вашій дитині, особливо дівчинці.
Не забувайте про різницю між регулярністю (це питання тренування і навичок) і якістю стільця. Наскільки швидко ви привчите себе до регулярності – залежить від вас.
Якість випорожнень, при здоровому харчуванні та кишечнику, у вас зміниться швидко.
Вітамін D – це найважливіший відсутній інгредієнт, необхідний для відновлення здоров’я кишківника і, отже, здоров’я загалом.
Він необхідний для стимулювання росту ентероцитних стовбурових клітин, які ремонтують стінку кишківника, щодня пошкоджувану багатьма факторами й агресорами.
Підвищення рівня вітаміну D у крові до 70 – 100 нг/мл на день необхідне більшості людей, а для цього, можливо, буде потрібно приймати не менше 40 000 МО на день.
Однак якщо ви не здаєте регулярні аналізи на вітамін D, краще для початку обмежитися 5000 – 10 000 МО на день.
Пробіотики та пребіотики
✓ Відновіть стінку кишківника за допомогою вітаміну D і риб’ячого жиру, як ішлося вище, а також L-глутаміну (білка, що годує клітини кишківника), олеїнової кислоти з топленого масла, поліфенолів на кшталт екстракту виноградних кісточок і пікногенолу та антоціанінів – поліфенолів із темних ягід на кшталт ожини. Усе це можна купити без рецепта.
✓ Активуйте та заспокойте лейкоцити в стінці кишківника за допомогою харчових добавок індол-3-карбінолу та дііндолілметану (або просто їжте більше хрестоцвітних овочів – капуста броколі).
Щоб виростити новий Здоровий “тропічний ліс” у кишечнику, потрібно від 6 тижнів до року.
Старанна робота в ШКТ
Тепер давайте уважніше подивимося, що відбувається у вашому шлунково-кишковому тракті (ШКТ).
Для багатьох “гастарбайтерів” ваш кишківник – це і житло, і місце роботи: вони руйнують і перетравлюють клітинні стінки рослин, витягують енергію і передають її вашому організму у вигляді жирів.
Як і всі інші тварини, ми повністю залежимо від роботи цих трудяг-мікробів. Навіть терміт не може точити дерево: бактерії в його маленькому животі перетравлюють дерево і перетворюють його на енергію. Якби їх там не було, терміт би помер з голоду.
Одне з двох головних завдань працівників – отримувати енергію з рослин, які їсть господар.
Інше – слугувати дозорними для імунної системи носія.
Оскільки в холобіомі дуже багато генетичного матеріалу, деякі вчені, зокрема і я, вважають, що ми, по суті, віддали імунну розвідку на аутсорсинг (сторонній виконавець), немов виклавши свій генетичний матеріал у хмару.
Превалююча теорія полягає в тому, що ми віддали нашому холобіому на аутсорсинг первинну перевірку “свій-чужий” і роботу з боротьби з ворогами.
Незважаючи на те, що кишкові мікроби живуть начебто всередині нас, насправді вони залишаються зовні.ШКТ людини – це просто тунель, що проходить через наше тіло.
Місце проживання цих “заробітчан” різниться залежно від біологічного виду, але зазвичай у тварин є три основні місця розселення мікробів, що розкладають рослинний матеріал: у корів та інших жуйних тварин вони живуть у шлунку (або кількох шлунках), у горил та інших людиноподібних мавп – у тонкій кишці, у людей – у товстій кишці.
Щоб зрозуміти, до чого ми ведемо, давайте зупинимося і проведемо невеликий урок анатомії.
Ваш шлунково-кишковий тракт, який простягається від рота до анального отвору, – це насправді шкіра, вивернута навиворіт.
Внутрішня оболонка вашого кишківника топологічно знаходиться зовні вас. Так, правильно, внутрішня поверхня вашого кишківника – така ж частина зовнішнього світу, як і все, що ви бачите навколо вас.
Ого! Як таке може бути? Якщо воно всередині мене, як воно одночасно може бути зовні?
Уявіть собі автомобільний тунель, що проходить під річкою. Машини, що в’їжджають у тунель і виїжджають із нього, перебувають поза річкою. Проїжджаючи тунелем, вони ж теж перебувають не в річці?
Звісно, ні. Вони, як і раніше, поза річкою, але їдуть по проходу, що містить повітря, а не воду. Незважаючи на те що вони, як здається, в’їжджають у річку і з’являються з іншого боку, “в” річку вони не потрапляють.
Точно так само і майже вся їжа, яку ви ковтаєте, а також ваші “заробітчани”, на перший погляд, перебувають усередині вас, але насправді вони зовні, нехай і проходять крізь вас.
Стінка кишківника служить прикордонною стіною, що відокремлює гастарбайтерів від тіла.
Ваша шкіра є домівкою для трильйонів мікробів шкірної мікрофлори, які теж виконують дві важливі функції: перша – захищати вас від зовнішнього світу, друга – засвоювати та виводити матеріали.Перша з цих функцій важливіша – принаймні, ми так думали.
Поверхня вашого кишківника – це шкіра, вивернута навиворіт, і вона виконує ті самі дві ролі, що й шкіра.
Однак у цьому разі важливіша її робота – засвоювати матеріали у формі їжі.
Нагадуємо: площа поверхні кишківника, згорнутого в тугу спіраль у вашому організмі, дорівнює площі тенісного корту!
Але в цьому полягає проблема.
Як ви вже знаєте, стінка кишечника завтовшки всього в одну клітину. Ці клітини пов’язані разом щільними контактами, завдання яких – не дати нічому “чужорідному” перетнути бар’єр і потрапити в тканини та кровоносну систему організму.
Вони повинні тримати вміст кишківника, зокрема й холобіом, там, де йому саме місце – зовні вас.Якщо він потрапляє всередину вас, починається справжнє пекло.
Свою першу колекцію мікробів ви отримали у спадок від матері. Коли ви проходили по родових шляхах, її мікроби осідали на вас, складаючи ваш початковий холобіом.
Ця колекція була необхідна для навчання вашої новонародженої імунної системи та її клітин – цей процес насправді починається ще до народження.
Lactobacilli, мікроби, які харчуються молочним цукром (лактозою), зазвичай не живуть у піхві, але в останні три місяці вагітності мігрують туди.
Грудне молоко матері містить складні молекули цукрів (олігосахариди), які не може перетравити немовля, але які необхідні для здоров’я і розмноження його бактерій?
А чи знали ви, що без нормального набору мікробів, отриманого від матері, ваша імунна система не зможе розвинутися нормально?
Якщо дитина народжується шляхом кесаревого розтину, то їй потрібно цілих шість місяців, щоб зібрати нормальний набір мікробів і отримати імунну систему, яка функціонує, тільки тому, що вона не проходила по маминих родових шляхах!
Усе на місці
Два з гаком кілограми організмів – бактерій, черв’яків, найпростіших, грибків, плісняви та вірусів, колективно відомих як ваш холобіом, – живуть у вашому кишківнику, на шкірі та в повітрі навколо вас.
Без них ви не були повною мірою собою. Науковці ідентифікували понад десять тисяч організмів, що живуть у холобіомі, і їхня кількість зростає щороку – з розширенням проєкту “Мікробіом людини”.
Мікробіом людини – це два з гаком кілограми бактерій, найпростіших, грибків, плісняви, вірусів і навіть черв’яків, що живуть на нас, усередині нас і навколо нас.
Чому ці два кілограми мікробів пов’язані з вами?
Ваш холобіом відіграє велику роль у роботі імунної, нервової та гормональної систем, а також повідомляє людським клітинам, як йдуть справи в “зовнішньому” світі.
Мікроби у вашому шлунково-кишковому тракті перетравлюють те, що не можете перетравити ви, і віддають вам переварену їжу, але ще вони борються з речовинами, які можуть зашкодити вам, якщо ви будете їсти, – зокрема з рослинними білками…
